Над озером нависає ліс,
а ти губишся десь на стезі.
"Ти вже йдеш? Чи й далі
будеш тонути в небі?"
"Я йду"...
колись (здається, 2012), Львів
Двоє сиділо в прохолодній гірській ночі: під ними були зорі і зорі були над ними.
Щоби не зворушити предковічної тиші високих і мудрих гір, він ледь чутно прошепотів:
- Хто сміє красти в нас з тобою мрії?
Немає коментарів:
Дописати коментар