Брно — другий Відень? #фоторепортаж

Ходячи вулицями Брна мене не покидала думка, ніби я ходжу Віднем, особливо, блукаючи вулицями біля Церкви святого Якова. Зрештою, з усіх великих міст, які мені довелося відвідати, Брно найближче розташоване до Відня. До австрійської столиці звідси автотрасами 135 км.

Якщо забрати імперську частину Відня, то здається дуже схожим. Але, звісно, всілякі такі аналогії як "другий Відень" чи "третій Париж" ніколи себе не виправдовують. Кожне місто - то щось цілком унікальне і неповторне.

Трапились цікаві два будинки з куполками. Один - високий, грушеподібний (справа), як у центральноєвропейських церков, другий - цибульковий надутий (зліва), як у російських.

 

На площі Свободи є цікавий пам'ятник, де колами розписані маленькі вірші. Як от:

"Studánka vyschla. Tam, kde chodili jsme pít za horkých letních dnů, teď ani krůpěj neroní zem, tajemná, vlhká."
Криничка висохла. Там, де ми ходили пити за гарячих літнів днів, тепер ані краплини не зронить земля, таємнича, волога".
"Nadarmo stojí otlučený hrnek na kameni. Jak dlouho potrvá, jak dlouho trvat bude, než na kraj spadne hustý déšť?..."
Даремне стоїть на камені розбите горня. Як довго ще триватиме, як довго буде ще тривати, поки не впаде на землю густий дощ?  

А ось і сама площа з Чумним стовпом (такий також є у Відні)

Здалеку ці.. хм.. двері можуть здатися тубами органу, але насправді це якісь тихоокеанські статуї

Справжня перлина Брна - це готична церква святого Якова, котра, між іншим, стоїть на дорозі святого Якова з Ченстохови через Чехію до Сантьяго-де-Компастела.
Особливо вражає незвичний для готики світлий інтер'єр.

(Красивий будинок навпроти)

З готикою сусідить оточений двома химерними монументами бароковий святий Тома, який проте, на жаль, був зачинений.

На відміну від Оломоуца, де працює лише трамвай, у Брно ходять як трамвай, так і тролейбус.

Червона церква десь на периферії середмістя проте у якийсь особливий спосіб братає Брно з Оломоуцом. Можливо, навіть, у них був один архітектор?

А так виглядає один із перших у Моравії спортзалів...

На жаль, я не мав достатньо багато часу, щоби оглянути всі вагомі пам'ятки міста, зокрема базиліку Діви Марії та православну церкву, проте вважав за потрібне піднятися на Град Шпілберг. З погодою було не дуже і підйом видався трохи повільнішим, ніж очікувалося. Бруківка і трава були слизькі від приморозку -1 градуса.

То такий собі брненський Високий Замок. Тільки із замком

Місцева катедра разом із прилеглими будинками - то наче якийсь окремий град. І тут Брно вже більше нагадує Прагу. Хоча ж, знову, всякі аналогії безглузді

Оцей - нижче - один з найкрасивіших будинків, які я коли-небудь бачив у житті

Звідси також відкривається красива панорама міста, яка через погоду, правда, була трішки затьмарена

Сама катедра - чудесна. Особливо гармонійна, витончена. Такою вона стала після неоготичної реконструкції 1904-1909 років.

Площа Ринок - спокійна і затишна

Чомусь цей крокодил є неофіційним символом Брна. Дивно це, зважаючи на те, скільки й без того цікавого довкола того крокодила

Брненська ратуша нагадує вежі колишніх празьких укріплень на лівому березі Влтави

І на останок - фотографія біля знаменитого Брненського астрономічного годинника, який ми з братами Яноушками - моїми екскурсоводами і супутниками - назвали великим чорним патроном.