Український правопис насправді має перевагу над більшістю усіх європейських мов у тому, що ми мусимо записувати усі іноземні назви своїми власними літерами, що передбачає транскрипцію, чи принаймні транслітерацію, цих назв. І це дозволяє нам прочитати ці назви. Ну ми ж знаємо, як читати українською) У мовах, які використовують латиницю, не відбувається транскрипція. Як вони мають здогадатися, як читається та чи інша назва, якщо раніше вони ніколи її не чули?
Ну, наприклад, як британський англійський мав би прочитати "Portage la Prairie" або як француз мав би прочитати "Częstochowa"? Чому поляки читають Трамп, якщо за іхніми правилами читання, вони би мали читати Трумп?
Очевидно, щоби уточнити більше, ніж це дозволяє українська фонематична система, потрібно вдаватися до нових літер, чи діакритичних знаків, лігатур. Мабуть, тоді доведеться створити дві абетки - одна для українських слів, інша - для запозичених. Хе, ви напевно посміхнулися) Але ж у японській мові саме так і є - одна абетка хірагана - для японських слів, катакана - для запозичених. Але тут треба додати, що катакана має той самий набір складів, що й хірагана, тому вона нічим не допомагає краще передати точність звучання назв у інших мовах. Ну в принципі, це не потрібно, адже японські мовці й так не вимовлять тих назв, якщо у їхній мові немає відповідних звуків. Існує Міжнарожний фонетичний алфавіт для таких потреб.
Є проте щось на межі - коли ми можемо передати якісь звуки точніше все ще засобами української абетки.
Наприклад, апостроф. У запозичених назвах він використовується не лише після б п в м ф р перед я ю є ї. Він використовується для роздільної вимови двох звуків, де в українській мові вони би злилися в один склад.
Це може неабияк допомогти у передачі губно-губного w.
Адже в українській мові укінці складу в завжди вимовляється як w.
Отож, наприклад назву Kowan можна передати як Ков'ан, щоби зберегти вимову.
Можна піти далі і наприклад використовувати запис В'олт В'ітмен. Тут це вже явно не означатиме розділення складів, але власне те, що "в" вимовлятиметься тут як прикінцеве.
Ось така моя пропозиція до правил передачі іноземних назв у правописі.)
Немає коментарів:
Дописати коментар