*

Сьогодні було так особливо на літургії. І може то вогонь отой, і такий незвичний яскравий сон, що з'явився ще до півночі, коли зазвичай сни ще не з'являються..

Згадався Берлін:

Залишся зі мною, Господи, бо мені необхідна Твоя присутність, щоб мені не забувати про Тебе. Ти знаєш, по слабкості моїй я можу залишити Тебе. 

Залишся зі мною, Господи, бо я слабкий, і мені потрібна Твоя сила, щоб не впасти.

Залишся зі мною, Господи, бо Ти – життя моє, і без Тебе гасне вогонь в моєму серці.

...

Залишся зі мною, Господи, бо хоч моя душа і бідна, але я хочу, щоб вона стала місцем розради для Тебе, колискою любові.

Залишся зі мною, Господи, тому що, коли стає пізно і день схиляється до вечора, коли проходить життя, а смерть, суд і вічність наближаються, я потребую Тебе, щоб Ти оновив мої сили, щоб я не зупинявся на шляху. День вже вечоріє, наближається смерть, і я боюся темряви, боюся спокус, брак віри, боюся хреста і скорботи ... О, мій Ісусе, Ти так потрібен мені в цій ночі вигнання! 

Залишся зі мною в цій ночі, Ісусе, бо у всьому моєму житті з його небезпеками я потребую Тебе. Зроби так, Господи, щоб я впізнав Тебе, як Тебе впізнали Твої учні в ламанні хліба, щоб Святе Причастя було моїм Світлом, що розсіює тьму, Силою, що підтримує мене, і єдиною Радістю мого серця

...

 

Сьогодні було так особливо, ніби я став знову малим Мар'янком, якого бабця веде до церкви, і я чемно стою і слухаю.