Святий ліс високо над Дністром. Співаємо
- Salve Regina, mater misericordiae,
- vita, dulcedo, et spes nostra, salve.
Тенор веде, а я пробую зімітувати орган. "Басова партія". Коли я співаю справжню басову партію, тенор імітує орган нагорі.
- Ad te clamamus exsules filii Hevae,
- Ad te suspiramus, gementes et flentes
- in hac lacrimarum valle.
Багато світла, сосновий ліс же.. багато розсіяного сонця, проміння заплітається, розливається
- Eia, ergo, advocata nostra, illos tuos
- misericordes oculos ad nos converte;
Висять стручки дивної нетутешньої акації, привезеної колись, тут і посадженої, невисока трава і подекуди біліють вапнякові каміння
Et Jesum, benedictum fructum ventris tui,
Висота, що різько скелями обривається. А далі знову - ліс
- nobis post hoc exsilium ostende.
- O clemens, o pia, o dulcis Virgo Maria.
Дитинство. Під покровом святої Цариці. Її дорогами, її місцями. І святий ліс, яким хочеться з нею ходити.
Співаємо неурочисто, це не класична мелодія. Співаємо поволі, трішки із трепетом, трішки із ностальгією за минулим, трішки із поглядом у майбутнє.
Немає коментарів:
Дописати коментар