"Не хочу вас лякати, вже листопад", - постять з такими написами картинки пабліки, і їх перепощують френди. "Вже листопад". "Вже.." Тобто, настав. А ми так не хотіли. Тобто, якби час уповільнився зараз і не летів так швидко, бо нас лякає перспектива зими, холоду, темряви. І нам завжди шкода так, що час летить.
Але хіба завжди?
"Вже тають сніги, і скоро квітень", - напишуть наступного року. О, "Вже тають сніги". "Вже..." Тобто, щось наближається. І ми хочемо так, щоби час пришвидшився, ми хочемо щоби скоріше настала весна, щоби стало тепліше, вільніше дихалось, розквітали сади, тому що вони такі чарівні! І щоби день довшав, ночі теплішали, і можна було насолоджуватися місячними ночами, зоряними ночами.
І ми такі раді, що час летить швидко.
Немає коментарів:
Дописати коментар