неділю, 30 грудня 2012 р.

Освічена людина. Данина часу

"Я б не хотів заразитися якоюсь ідеєю, вступити в якусь секту, - групу людей, помішаних на вірі, тому уникаю всякої ясності і конкретики, адже все в світі - це повна херня, ні на що не варто покладатися, будь-які ідеї можна спростувати,немає єдиної істини, те все вигадки і міфи. Усі ці культи придумали експлуататори, які хочуть заробити на людькому невігластві шалені гроші. Але ж ми то не невігласи, я не невіглас. Я не купляюсь на таку дешевку, як ідея. Я маю диплому Цюрупинського університету, я був сумлінним студентом, я то знаю, звідки ці всі ідеї насправді взялися. Насправді, єдине, що варто в цьому житті робити - це безоглядно гуляти, хапати з життя все, що встигаєш хапнути, насолоджуватися, поки маєш здоров’я, його нищити, адже здоров’я - це найбільша цінність. Так вчила мене вчителька. "Діти, здоров’я - це головне". Коли я ще хоча б раз почую божевільного нацика, який буде мені розповідати якісь печерні міфи з тридцятих років, то як свідомий громадянин, я почну насміхатися, буду цькувати, глузувати, очорнювати, плюгавити.. адже я освічена людина.. це якщо він почне щось розповідати..
Я живу в вільній країні, я вільна людина!!! Я здобув вільну освіту у вільній країні тепер я вільний від ідеологічного рабства. Христос, Нація, Традиція, Цнота ... пф... пережитки минулих темних віків, де панували варварство і невігластво. Мені виповнилося 18 років і мій інтелект тепер готовий опанувати усю велич агкоголю і порнографії, адже я вільна людина!! Ми ж з вами не невігласи, правда? Ми ж то знаємо, що світ - це повна херня, бо всі мудаки, які прагнули знайти відповідь на таке принципове запитання "Для чого я живу?", вони ж усі помилялися. Але щоб нікого не образити, ми ж у вільній країні нікого не ображаємо, у нас прийнято говорити, мовляв усі вони потрохи були праві, а справжня правда криється десь посередині. Адже коли ви мене запитаєте отак просто: який сенс мого життя, що я вам відповім? Певно : Якась х..ня.. тим часом подумаю: мені б десь набухатися..
Мій прадід вірив, і де тепер він? мій дід вірив, і де тепер він? Я не знаю свого прадіда. Знати свій родовід - це пережитки ідеологій. Я про це читав, адже я освічена людина. Моя мама хотіла повірити в Леніна, але розчарувалася в ньому так, як я розчарувався у святому Миколаї. Зате моя мама найпрогресивніших поглядів, вона за безпечний секс і проти пригноблення сексуальних меншин. Після того, як вона розлучилася з третім чоловіком, вона впала в депресію, але то нічого, горілка і доза російських серіалів їй допоможуть все перенести. заспокоїтись. Я звалю звідси десь подальше.. Ця дибільна країна!!.. Хочу носити дорогий прикід, хм.. що ще?.."

Немає коментарів:

Дописати коментар