Психологія — зброя психів

Наш направду дивний, а подекуди й карколомний світ, який існує не за логічними, не за фізичними законами і людина в ній, котра не живе за біологічними і природничими принципами повен безглуздих стереотипів і упереджень. Скоро вкінці 19 на початку 20 століття постала ціла наука, котра офіційно ці упередження оформила і упорядкувала і назвалася гучно "наукою про душу", або ж психологією. Тоді ж з’явилися її перші фронтмени, рупори, спікери, апологети, котрі свої комплекси і фобії назвали психологічними теоріями і зі свого міліградусного психологічного спектру захотіли пояснити буквально все, що хоч якось стосується такої серйозної речі як людська душа. Скоро вони дійшли і до мистецтва, і до релігії. Через якесь століття теорії наростали, побільшало субдисциплін, з’явилися цілі інститути. Усі вони намагалися клопотатися над проблемами людської душі, при цьому поважна частина апостолів психології узагалі не вірили в її існування.
Я вірю в науку психологія, науку про душу, котра існувала споконвіків. Котра зв’язок між матеріальним і духованим світом людини не вбачала у хемореакціях і нервових імпульсах, не зводила глибинну суть духовного життя до коливаннях молекул і магнітних полів, але бачила зв’язок між матеріальним і духовним у вчинках людини, її житті, котре розкладається на безліч менших і більших виборів. Вибір щоденний, екзистенційний, несвідомий вибір, підсвідомий.
Будь-яка наука, якщо вона тільки справжня, не займається лише мудруванням, а лікування не обмежується лише поверхневим чи тимчасовим. Справжня психологія знає, що причина будь-якої хвороби - це брак любові, який до того ж не абстрактний, а прив’язаний до конкретного проміжку часу, місця і осіб. Наука про душу не експериментує з мавпами, а закликає людину до серйозного аналізу і відповідальності за своє життя.
Звісно, фахові психологи, вони допомагають людям, дають дешеве заспокійливе, психологія здатна дати таку-сяку версію на пояснення багатьох феноменів людської душі. Але коли психологічні теорії дешево і сердито поширюють в маси, вони стають справжньою зброєю в руках психів. Зброєю проти всіх, проти себе самого, шаблоном, котрий вони накладають на кожну людину, яку мусять сприймати тільки у рамках свого розуміння і свого світогляду, захисним муром, за яким ховають власну ледачість і нехіть до поправлення і покаяння.