*

 надИхатися горами,

а потім надихАтися спогадами.

У "Достукатися до неба" є такий гарний опис моря, але перебуваючи у тому ж дусі замилування і замріяння, трепетного захвату, хочеться сказати про гори

Там помаранчеве сонце торкається верхів ще поки на рівнинах і в долинах тривають сутінки, сутінки, поглинуті туманами і памороззю.

Гори - це висота, недосяжність висоти, і водночас досяжність вершин, доступність чогось величного.

Море - це глибина і недосяжність безодні, недосяжність просторів, котрі тонуть на обрії у величі моря.