*

Ти розповідаєш своїм дітям добрі ідеї. Можливо, життя тебе вже трохи випробувало, але ти все ж у той час у стані емоційної стабільності, можливо піднесеності.

Потім у житті у черговий раз щось стається. Потрясіння, трагедії, депресії. Ти сам забуваєш за прекрасні ідеї і поринаєш у вир щоденних турбот, зневірюєшся, рутинізуєшся, вульгаризуєшся, тупієш.

І раптом ти знову віднаходиш свої старі ідеї. Вони збереглися ще краще у твоїх дітях, бо твої діти не пам'ятають, що ці ідеї твої.