Багато написано про те, як, чому і коли русини перестали називати себе русинами чи руськими і стали називатися українцями.
На Галичині цей процес затягнувся до кінця 30-их років. З появою і активізацією молодіжного націоналістичного руху і масовою самоболізацією українців у ці рухи, слово русини вийшло з ужитку. З кількох причин. По-перше, так українців називали поляки. Вони вперто ігнорували назву українців тому що тоді потрібно було визнавати, що Західна Україна окупована. Бо тут живуть українці і там, на тому боці Збруча теж живуть українці. А значить це один народ, який волею історичної долі опинився у різних державах. Якщо ж йдеться про якихось там русинів, то дідько їх знає, хто вони такі. Може це недополяки? Мій польський колега Міхал так і казав: русини то були частиною Польщі...
По-друге, по той бік Збруча русинами вже ніхто себе не називав. Тому галичани, усвідомлюючи себе частиною великої України, спішили теж назватися українцями. По-третє, назва русини асоціювалася з Росією. І всім негативним, що несе в собі ця держава.
Але здається, найважливіше було інше. Четверте.
Україною називали початково землю, яка лежала на порубіжжі, на грані двох світів. Люди, які жили в цій початковій Україні боролися за кожен клапоть землі із своїми віковічними ворогами кочівниками. Це був такий собі дикий схід. Ця земля виховувала у людей завзятість, характер і волелюбність.
Українці як модерна нація почали формуватися у період козацтва, використалізовуючись із старої нації русинів, які колись займали широкі простори в Центральній і Північній Європі. Тому, наприклад, білоруси не стали українцями, тому що в них не було козацтва. Вони олитовчились. І стали говорити іншою мовою і зрештою ментально втратили зв’язок з Україною. Як і інші русини інших теренів, вони попали в неволю до інших народів і втратили свою незалежність. Це сталося з русинами в Галичині і в сучасній Східній Польщі - від міста Кракова, Святошина, Судомира і до Лемковини і Надсяння, це сталося в Сілезії, де русини спочатку ополячилися, а згодом онімечилися, остаточно втративши зв’язок зі своїми коренями, це сталося в Саксонії, Чехії, Словаччині, Угорщині, Румунії і Молдові. Щодо Росії, це окрема історія. Спочатку там русинів було фізично винищено. На їх місце прийшли москалі - отюрчені угро-фіни з модифікованою церковнослов’янською мовою. Опісля усі русини і українці, які потрапляли у Московію втрачали свою ідентичність і ставали безликою сірою масою-ордою.
Тому назватися українцем для русина означало стати вільною свобідною людиною.
Це ніби зараз змінити зашкарублу штучну, штучно нав’язану російську мову на українську - вільну, викохану в степах, вигартовану у столітній боротьбі з різними загарбниками і завойовниками.
Залишитися ж русином означало раніше чи пізніше стати частиною якоїсь імперії. Приниженим, упослідженим, зневаженим, не здатним на самозахист, зрештою здатися і з русина стати поляком, або словаком, або чехом, або угорцем, або румуном...
Українці - нація козацька, тому що вони живуть на краю, на рубежі двох світів, щоби тут творити нове життя.
Тому русини стали українцями, тому що прийшов наш час творити нове життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар