*

Заледве два тижні триває цвітіння..
Так швидко проходить ця тонка і неповоротна межа між зимою і літом, смертю і новим життям.
Це пора ніжної краси і пахощів. Так швидко відходить невинна юність. І більше ніколи невинність не є такою чарівною, і більше ніколи не вертається зелена і несміла юність. Усе, як в природі, цвіте, розцвітає або перецвітає, не зав'язавшись.

Хто завтра піде зі мною дивитися на те, як цвістимуть самотні вишні?
Як плистиме Дніпром тала зима десь із далекої Смоленщини..
Хто завтра дивитиметься зі мною..