Я влив собі забагато вершків, у мене вийшли вершки із кавою, а не навпаки. Вони заглушили її ситний смак. Шоколад із хлібом - пончик - який мені вчора принесла мама... І як цей гарячий енергетичний напій парує на фоні сонячного проміння.. Я прочиню вікно, бо всі нічні збитошники поховалися по хатах і по роботах, і тепер назовні там просто гучний гул.
Яка історія за цією мелодією? Що стається, коли вона програється? Хто у тій історії Він, хто Вона? Як вони знаходять одне одного, як промовляють перші слова? Вона, та історія, мабуть, така грайлива й безтурботна, як Сонце у розпалі квітня, як хмарина сонячної днини, як дитина на колінах у матері..
Немає коментарів:
Дописати коментар