*

Хтось каже: "Поступ йде". І ніби важко не погодитися. Україна розвивається і розвивається самосвідомість.
Але це відбувається так повільно.. "Терпіння", - хтось каже.
Я кажу, ми втрачаємо час, який би міг бути наш.. Поки деякі українці сперечаються, чи вважати російську мовою окупанта, західні сусіди роздають карту поляка чи карту румуна чи карту угорця.. Тому що в них ці дискусії пройшли сто років.
Уявіть собі, де будуть західні сусіди ще через 100 років.. Ми хочемо й далі бабратися в болоті, пояснювати очевидні речі, чи стати нарешті нацією?
Ми просто втрачаємо час, який міг би належати нам..