*

Є кілька ідей чи ситуацій, в яких ти бачиш людину значно глибше, ніж зазвичай. Ми могли би сказати "справжньою". Це буде трохи некоректно.
Радше, у поважній суперечці, яка торкається якихось підставових речей, можна довідатися глибини людського надсвідомого, а інколи і підсвідомого. У певній ситуації людині доводиться знімати маски і позбавлятися лукавства. Це теж не можна назвати "справжньою" людиною. Краще пасуватиме тут слово "гола". Без захисту, який сама на себе почепила, така, на якій усе видно. Чи це справжня людина?
Справжня людина, напевно, поняття позачасове. Це людина у проекції. Вчора, сьогодні, завтра. Це місія людини, закладена від Бога. Її роль. Це, мабуть, справжня людина - така, яка вона є у Божому задумі.
Коли людина наближається до Бога, вона відчуває, що насправді рухається сама до себе. Повертається додому. Віднахожить себе. Бо, очевидно, була десь згублена. Тут пасиватиме - стає справжньою. Сама собою.