*

З роликів проекту "Великий Піст з УКУ", який ми записували з паном Петром, можна зробити висновок, що літургістика в УКУ розвинена слабо. Може це й не так, бо, ймовірніше, літургісти просто про себе голосно не заявили, на відміну від біблістів, наприклад.
Але, здається, літургістика узагалі в нас слабенька. Здається, біблійна наука шириться громадами і парафіями, з’являються біблійні кола, гуртки, школи, Біблію пояснюють священики на проповідях і реколекціях. Тоді як знання про богослужбові чини, що таке утреня і вечірня, що таке літургія передосвячених дарів, здається, тут у нас серйозні лакуни.
І, здається, таке наївне і нагле питання: Чому в наших церквах правиться так мало утрень і вечірніх? Отець Мирослав з Острова під Тернополем якось слушно сказав: "Подивіться, скільки людей на вечірній перед великим святом у православних. У нас такої традиції немає".
Ну, зрештою, я не хочу зовсім нікого ганити. Просто сам відчув гостру проблему поглибити свої знання з літургістики. Для цього для початку придбав дві книги: о. Юліана Катрія "Божественна літургія - Джерело святости" і візантійського богослова із колоротним прізвищем Кавасила "Пояснення Божественної Літургії".

То книги дуже не співмірні. Якщо о. Юліан пише здебільшого про зовнішній вияв, то Кавасила заглиблюється в поставу душі і духа. Якщо книга отця Юліана швидше для школяра, то Кавасили - для богослова, або вдумливого читача.

В будь-якому разі і те і те конче потрібно прочитати. Спочатку отця Юліана, тоді Кавасилу.

Прочитати ці книги і подивитися зовсім по-іншому на нашу літургію. Аби досягнути цього: "Благочестя ж, віра, любов до Бога, завзятости - це такі почуття, які ми мусимо мати, приступаючи до Святих Таїнств".