Ну так.. Десь в серці України працює атомова електростанція, котра виробляє 6 тисяч мегават. Ще кілька таких стоїть по всій країні, саме тому нам електробус виходить в 10 раз дешевше, як автобус на звичайному пальному.
Україна має потенціал надпотужної держави, шкода що на її чолі стоять повні недоумки...
Пьотрик говорить про се про те, питається, хоче вести розмову.
Через раз чути слова: "Докладнє, Очєвішчє, Хіба так..."
Хіба так...
Він так люб'язно згоджується, проявляє цікавість до теми, підтримує розмову.
Мені стає незручно, що я не знаходжу інших тем для розмови. Завжди, коли я є, то говорю про Ураїну, про війну, про економіку. Чому б не говорити про гори, мандрівки? Спелеологію. Не знаю.. художню літературу, кінематограф. Психологію, зрештою. Пьотрик ж напевно розповість щось цікаве про психологію...
Хм... Наступним разом я постараюся говорити про щось позитивніше?:)
Ми доїждаємо до Капеланки. Я красно дякую за смачну вечерю, він розвертається, я переходжу на зелене світло, він стоїть на червоному, махає мені рукою.
Атео просіма:)
Немає коментарів:
Дописати коментар