Хочеться чогось такого сильно мотивуючого, щоби збадьорити дух, коли лежиш з ніби подертим горлом у холодній кімнаті, надворі цілий день ніби сутінки, і з години на годину знову можуть вирубати надовго світло..
- Брюс, для чого ми падаємо?
- Щоби знову підводитися...
Ми падаємо, щоби знову підводитися і злітати ще вище
— Мар’ян Довганик (@MaryankoD) May 28, 2014
Отак і в житті бувають моменти, коли інакше як without a rope ніяк не можна. Завжди, звісно, є ризик впасти і... може так поранитися, що ніколи більше не змогти підвестися. А з іншого боку, оцей страх дає зрозуміти, що все насправді. Насправді у найправдивішому сенсі.
Але завжди є отой маленький шанс вирватися з неволі
Немає коментарів:
Дописати коментар