*

 Львів під зірками. Скільки спогадів і ностальгії. Вистачає далекого шпиля рідної церкви Ольги і Єлизавети, і я вже знову у тому постреволюційному гарячому серцем Львові.

Ще навіть не світає. Відправляються автобуси на Краків, на Оломоуц. Простуватимуть собі довгою Городоцькою аж до кільця в Зимній Воді. Тій самій, що сама несе в собі чимало спогадів.

І все воно тепер в цей час якось хвилею наринає. Життя до: вторгнення, до пандемії, до...