Сонце стає осіннім. А небо ще ні. Завжди така тужна пора кінця серпня!
Знову хоча би кілька днів побути у тиші самотності.
Серпень, багатий мандрами, багатий яскравими враженнями, вже перший врожай року! Вже перші похнюплені дерева, готові до осіннього жовтогарячого кольору.
Ще трохи літа, ще зовсім трішки, хоч і з присмаком осені..
Стара пісня з Новгород-Сіверщини
Пливе човен води повен,
а за ним весельце,
люби мене, мій миленький,
а я тебе, серце.
Я ніби сиджу у вулику. У хатинці залишилися бджоли з неділі, котрі не захотіли вилітати, коли їм відкрили вікно надвечір. Вони помаленьку злизують з воску залишки меду і поприлипали до москітної сітки, намагаючись вирватися на світ.
Час від часу хтось із них відривається і пролітає мені біля ніг, роздмухуючи насичене медом і воском повітря. Бджолята мирні, але якби усі кинулися враз на мене, хтозна, чи вижив би..
Небо випрозорилося і скоро визориться. Облетіла черешня, якій нічого більше не залишається, як чекати осені.
Арво Пярт, Фур Аліна
Передає непоправну втрату, невідворотність якої можна відчути через порожнечу понадоктавних інтервалів.
Порожнеча, що нагадує синє небо, коли воно не надто пересвічене сонцем. Наприклад, глибокої осені
Ця невідворотність втрати не рве, не місить, вона спокійна і впевнена. І від цього смуток тільки поглиблюється. Але так, Фур Аліна ніби намагається його втамувати, наче промовляє: Нічого вже не зробиш! Залишайся зі своєю невідворотністю на самоті
https://youtu.be/auD7AlDrHgI
Коли я особливо відчуваю свою крихкість, що зроблений з крихкого матеріалу. Але відчуваю, що можу знайти втіху в Бозі..
Благословлю Господа на всякий час, завжди хвала Йому в устах моїх.
Навіть у цей час, найсокрушеніший, найнагіший
Господом буде хвалитися душа моя; нехай почують вірні і звеселяться.
Якщо хвалитися Господом, а не своїми здобутками чи чиїмись здобутками, ніколи не розчаруєшся. Тому що Господь - цінність одвічна. Вона ніколи не перейде. На відміну від ідолів, якими ми любимо хвалитися.
Величайте Господа зі мною, і прославмо ім’я Його всі вкупі.
О, в часі скрухи я би хотів мати поруч когось, хто би міг зі мною разом хвалити Бога. Ні, не треба розсмоктувати мої горя, мої жалі.. Сьогодні мені просто потрібна твоя присутність, щоби ти разом зі мною прославляв Бога.
Я шукав Господа, і Він почув мене і від усіх скорбот визволив мене.
Так. Навіть якщо я сьогодні не чую, що він визволив мене, то це стається авансом. Це про майбутнє. Він вже почув і вже визволив, але для мене ця мить можливо ще не настала.
Приступіть до Нього й просвітіться, і лиця ваші не осоромляться.
Мій смуток сьогодні від моєї темряви. Я не бачу Божого світла, тому сумую..
Ось убогий благав, і Господь почув його і від усіх скорбот спас його.
Я убогий, тому що сьогодні до мене немає нікому діла, тому що я не маю чим втішитися, тому що мене скривдили сильні (сили) світу цього. Але я більше не перебуваю у безнадії, смутку. Біль ще є, але коли я чую Господа, то мене вже так сильно не болить.
Я благав. І Господь почув це. Господь мене почув.
Ангел Господній охороняє тих, що бояться Його, і визволяє їх.
Світ таїть багато небезпек, видимих і невидимих, явних і неявних, зубастих і на перший погляд безпечних. Але Боже заступництво рятує від усього злого.
Споживіть і побачите, що благий Господь. Блажен муж, що уповає на Нього.
Споживіть Його. У чистоті серця, у сокрушенні, у повній покорі і побожності. І уповайте, не бійтеся нічого.
Бійтеся Господа, [всі] святі Його, бо не знають нестатку ті, що бояться Його.
Коли я далеко від Бога мені завжди чогось бракує, я нещасний і незадоволений. Я невдячний за те, що маю. Але коли Бог близько, нестатку більше немає. Бог покриває усе.
Багаті зубожіли і зголодніли, а ті, що шукають Господа, не будуть позбавлені всякого блага.
Господь завжди встановлює свою справедливість. Так, ця справедливість милосердна. Він дає шанс покаятися, напоумитися. Тому багаті і кривдники бенкетують. Але їхній бенкет дочасний, Вкінці Господь приходить і встановлює свою справедливість. Ті, хто був вірним Йому, веселяться і не будуть позбавлені всякого блага.
