*

 Якщо на інших просторах, більш урбанізованих, все ще триває літо, серпень такий собі, то тут, над Дністром, "високо над Дністром", вже в повітрі витає дух осені. Вже пахне горіхами, вже яблучно стало, сливово і грушево, і гарбузево.

І було би зовсім ідилічно, якби в мене в хаті не пропало світло( Питання в процесі вирішення. Коштовне, бюрократичне, тяганинне питання. Зовсім не вписується у пастельний час збирання урожаю, читання англійської містичної поезії, писання роману про альтернативну історію. Беех

----

Складаю список серіалів "до кави". Є ж печиво до кави. А це щось таке замість ранкової газети, що уживається вже кілька століть, замість новин і ранкових шоу, чим страждають сучасні люди працездатного віку, це щось, що надихає разом із натхненними ароматом і смаком кави!

Так ось, "отець Браун" опинився у переліку. Разом із "Елементарно" і "Кафе Білого ведмедя" (аніме).

*

 Він воїн, знає все про бій. Як готуватися, як молитися перед боєм, як набиратися сил на боротьбу. Як атакувати, як тримати вдар, як відступати, як рухатись вперед, наступати.. Як прошивати броню, як нанести остаточний удар.

*

 Музику можна свого роду сприймати як хімію. Адже, відомо, музика впливає різною мірою, але безпосередньо на наші чуття, навіть самопочуття. Як своєрідний хімічний елемент, котрий, розчинившись у наших шлункових соках і всмоктавшись через стінки шлунка, потрапляє у кров і розноситься нашої логістичною системою по всьому організму до багатьох мільйонів клітин.

Тоді, якщо музика - це свого роду також хімія, то кожен окремий музичний інструмент - це як окрема інакша речовина, що має свою конкретну дію. В сукупності, в ансамблі, ця дія може відрізнятися ще по-інакшому.

Ясно, також має значення манера виконання, гармонія, інтервали, тобто уся палітра художніх засобів музики, але, здається, найбільшого хімічного ефекту можна досягнути лише використовуючи спеціально для цього призначений інструмент.

Тож напрошується створити якийсь список композицій, де ці інструменти подані у концентрованих дозах:

арфа

гітара

фортепіано

труба

ксилофон...

*

Осінь — це дорога кудись на північ:
на деревах спалах марніє, гасне.
Тут інакший час і не діє Грінвіч,
але ти мандруєш. Буття прекрасне

Ю. Андрухович 

Багато є ще яких віршів про осінь. Багато так, що їх напевно не злічити.

*

 Можливо остання гроза у цьому році пройшла. 

Дощ вже стих. Це був не "chuva", це була "tempestada".

Оточений друзями, muito gentile, дуже терпеливими, котрі мені дозволяють навчатися їхнім рідним мовам. Без примусу і без гнітючого приниження.

*

 Я хотів щось знайти імпресіоністське, і може навіть про сонце. Щоби перегукувалося із Коцюбинським.

Натомість знайшов осіннє. Так, імпресіоністське.

Так, зі словом mon coeur.

Знайшов і помістив для обивателів у Інстаграмі.

*

 Згадую сотні разів цю сцену. Дорога, яку добре знаєш. Дорога, яка проте все ж веде в нікуди.

You have to trust me. You have been down that road. You know exactly where it ends. And I know that's not where you wanna be.

Хтось з коментаторів:

I feel the road is a metaphor for anybody who has ever felt "trapped" in a sad repetitive society. The road leads to the system. And anybody who has ever lived long enough and focused, know exactly that feeling.