*

Я все думками лину в Альпи.
То вперше мені довелося побувати так довго на самоті в горах. Будучи в гурті, я завжди йшов у своєму темпі, відстаючи чи випереджаючи групу. Лише при Тризубцях йшов весь час купно.

Може самотність в горах комусь до душі. Мені також, хоча йти вдвох надійніше. Безпечніше. Зрештою, веселіше

Big Data стежить за тобою

Тепер я не зможу заснути з думкою, що Ґуґл вкраде всі мої ідеї і продаватиме їх всесвітнім корпораціям..

*

Дух отримує неймовірну насолоду, коли проривається крізь гущу незнання до світла правди. Правди, істини, сутності... Він ніби продзьобується крізь шкарлупу свого невігластва на свободу. Бо дізнаватися щось нове - це завжди неймовірно і солодко.
Хіба що..
Хіба що щось дух сковує і він лякається нового. Він хоче відгородитися пеленою незнання.
Як часто невігластво є свідомим вибором людини.

Ти сидиш на анестетиках, а потім дивуєшся, що тебе щось сковує, сковує твій дух. Кожен маленький раз, коли совість стукала до тебе, а ти її віданестезував, ти замотував себе пеленою невігластва. І єдине, що тебе рятує від абсолютної темноти тепер, це твої вигадки, фантазії. Щоби бачити хоч щось.

Людське жертвоприношення

Убитий Касем Сулеймані..
І у зв'язку з цим загинуло ще 9 осіб при авіадурі, нанесеному Штатами.
Ще 50 людей загинуло на його похороні..
І якщо ці події пов'язані, ще 177 людей на борту українського літака.
9+50+177=236 людей..
Більше 200 людей на честь генерала. Усі принесені в жертву смерті

*

Ти розповідаєш своїм дітям добрі ідеї. Можливо, життя тебе вже трохи випробувало, але ти все ж у той час у стані емоційної стабільності, можливо піднесеності.

Потім у житті у черговий раз щось стається. Потрясіння, трагедії, депресії. Ти сам забуваєш за прекрасні ідеї і поринаєш у вир щоденних турбот, зневірюєшся, рутинізуєшся, вульгаризуєшся, тупієш.

І раптом ти знову віднаходиш свої старі ідеї. Вони збереглися ще краще у твоїх дітях, бо твої діти не пам'ятають, що ці ідеї твої.

*

Війна має дві сторони - героїчну і ницу. Якщо батько повертається з війни і зійшовши з розуму закінчує життя самогубством, його сини пам'ятатимуть лише ту другу - ницу сторону.

*

Я все життя наздоганятиму свої першокурсні лекції і семінари з літературознавства і мовознавства. Ми ж читали у першому семестрі першого курсу Фердинарда де Соссюра, Жака Дерріду, Ролана Барта і "З секретів поетичної творчости" Івана Франка. Ми, на чиїх губах ще молоко не обсохло..
Сніг на скронях тішитиметься, що з кожним роком я зрозумітиму ще щось з того всього, що читав на першому курсі у першому семестрі свого філологічного факультет. І щораз то глибше кожен fiction я аналізуватиму, оцінюватиму авторський задум, думатиму над перипетіями сюжетних ліній, своєрідністю персонажів, адекватністю бутафорій.. І щоразу подумки звертаючись до "Шевченкового міфу України", я розширюватиму горизонти свого розуміння створеної гуманітаріями світу цього дійсності.. І мені вистачить кількох текстів за перший семестр першого курсу, щоби роздумувати над ними ціле життя..