*

Подумайте над тим, коли нас найбільше нервують люди, що взивають до нашої совісті.
Це через те, що вони її будять, нашу совість. А будитися завжди неприємно. Хіба не нервуємося на наш будильник зранку і не кажемо: Як ти невчасно?
Це через те, що вони б'ють просто в серце нашої гордості, вказуючи, що ми робимо неправильно..

*

Хто співає, той молиться двічі...
Спів - це молитва у квадраті. Ось чому греки-християни на відміну від варварів-християн, ну тих західняків різних там франків, лангобардів, саксів.. греки - древній багатий культурою і духовністю народ придумали співану літургію і тримаються її вже майже дві тисячі років.

*

Коли ти йдеш молитися в храм. А там вже стоїть якийсь брат. Котрий боявся, щоби його не застали за тим, як він молиться. І коли він бачить твоє наближення, то невдовзі втікає. Не зовсім зразу, щоби не привернути до себе лишньої уваги. Так наче не від він це втікає. А просто, бо він вже закінчив молитву.
І коли ти вже сідаєш молитися. То вже знаєш за кого тобі треба помолитися найперше.

*

Ми знаємо ангелів. Вони не такі, як ми. Але всі, хто веде духовне життя, хоче стати ангелом. Адже в кожній людині є щось від тварини, а є щось від ангела.
Неможливо ангелом стати, але можливо хотіти ним бути і вподібнятися до нього.

*

Наша церква потребує тверезих священиків. Так само як наш народ потребує тверезих лідерів. Так само як наша матір-Україна потребує тверезих синів.
Тверезе міжвоєнне покоління.. Де б ми були, якби не вони. Де би була наша церква, якби не вони..
Тверезість повертає людину на її місце. Тоді вона думає. А коли думає, тоді бореться за краще завтра.. а може тоді вона доростає і вже думає не тільки про місце під сонцем, а про щось вище, небесне..
Адже людина цим відрізняється від тварини - не дбати лише про свою шкуру. П'яньство же - це нижче гідності тварини.

*

У мене немає мільйона років на сповнення свого покликання.. Вони є в Бога. Але чомусь Бог мені дає значно-значно менше.
Мабуть, Він хоче, щоби я той час використав ефективно.
Він хоче, щоби я був ефективним. Інакше не дав би мені так мало часу.
"Використовуй усе з розумом, не ропорошуйся через лінивство  та блуд", - наче каже Він мені. Не блудити думками, не відволікатися на марноту світу.
Господь хоче від мене ефективності на моєму місці, у поточній ситуації. Навіть якщо я не матиму багатьох можливостей, дарованих усім звичайним людям, навіть якщо в один у мене не буде багатьох можливостей, у мене залишатиметься шанс бути ефективним..

З другої лекції пані Гридковець...

Перед тим, як двоє молодих людей хочуть вступити в подружні стосунки, потрібно дати щирі відповіді на такі запитання?

1. Чи саме з цією людиною я би хотів жити, коли мені буде 50-60?
2. Чи саме цю людину я би хотів доглядати, міняти їй підгузки, годувати і послуговувати, якщо вона стане калікою і неповносправною?
І тут не йдеться тільки про якийсь християнський обов'язок послужити ближньому. Тут йдеться про те, чи не думаю я в момент запитання: Цій людині я би не хотів міняти підгузки, а отій іншій - так. Отже, якщо є ще інша людина, про яку у нас сильні спогади, то ми ще не готові вступити в серйозні стосунки з коханою людиною.
3. Що я відчуваю, коли молюся з коханою людиною?

Відповіді на ці три запитання допоможуть нам краще зрозуміти, чи це саме ТА людина? Чи це саме ТОЙ, з ким я готовий усе своє подальше життя.

*

Життя наше йде по колу. У певному сенсі, не цілком. Але воно ніяк не лінійне, прямолінійне. Є повтори, цикли. Щось залишається незмінним, щось змінюється наче спіраллю, повторюючи, імітуючи рухи минулого.
Я часто поміщає таке, що вже поміщав раніше. Це тому, що щось у цьому світі міняється, а щось залишається незмінним.

Твіт із минулого - це не просто навіяний спогад. Не згадування чогось одноразового, а актуалізація того, що може повторюватися ще і ще..

Їхати вечірнім містом
світло-шумовим
І попасти від весняну зливу
на ровері.
Люблю це!

— Мар’ян Довганик (@MaryankoD) 3 травня 2014 р.

*

За тобою
через роки
йду,
не вагаючись.
Якщо ти —
проводи,
я —
тролейбус.
(з Рождественського)

— Мар’ян Довганик (@MaryankoD) 18 квітня 2014 р.