*

 Бароко заграє із емоціями, як і імпресіонізм.

Як і імпресіонізм, намагається вразити за допомогою технічних засобів.

Таким чином, 

ЛЮБОВ є емоцією Душі, стимульованою мотивами/лінзами, які спонукають її охоче приєднуватися до об’єктів, які здаються їй придатними. 

НЕНАВИСТЬ - це емоція, викликана почуттями, які спонукають душу хотіти відокремитися від об'єктів, які представляються їй як шкода. 

РАДІСТЬ — це приємна емоція душі, яка передбачає насолоду від добра, яке уподобання мозку представляють йому як ваше.

СТРАХ — це побоювання майбутнього зла, яке передбачає щось лихе, яке нам загрожує. 

РОЗПАЧ - це відчуття неможливості отримати те, що нам потрібно, і змушує нас втрачати навіть те, що ми маємо. 

з мистецько-філософського трактату Charles Le Brun, Methode pour apprendre à dessiner les passions

Tu dormi..

Може й справді давні греки вже все пережили те, що ми переживаємо.

Таки так. Людина не нова.

Але не про все було прийнято говорити.

Про розлуку коханих - так. 

Tu dormi, e 'l dolce sonno 

Ti lusinga con l'ali, aura volante, 

Né mov'ombra già mai tacite piante. 

Io, che non ho riposo, 

Se non quando da' lumi 

Verso torrenti e fiumi, 

Esc'al notturno sol a me gioioso. 

Tu lo splendor degl'argentati rai 

Non rimiri, e tu stai 

Sord'al duol che m'accora; 

Io sent'e veggio ogn'hor l'aura e l'aurora. 

Tu dormi, e non ascolti 

Me che prego e sospiro, e piango e bramo, 

E nell'alto silentio hora ti chiamo. 

Ben ha profond'oblio, 

Filli, sepolt'i tuoi sensi vitali, 

E prov'invano 

De star in te pietà d'alma che more. 

Non è Febo lontano.

 

*

 Цим разом голова після івриту не болить, але відчуття, що обертом голова, ще є.

З'являється таке відчуття нерозуміння, як за далекої математики в 8 класі.

Розумію, що ці труднощі через те, що вчимося на цьому етапі не просто читати приголосні і голосні, але вчимо правила читання, правила фонетики, щоби читати зовсім без позначень голосних.

Розумію також, яка це гарна інвестиція не лише у вільне і безтурботне читання оригінального біблійного тексту, але й у вивчення сучасного івриту.

 

לילה טוב, קוראים שלי

:)

*

 Один російський літературознавець сказав, що постмодерн - це зрівняння Мак-Дональдса і Шекспіра, Кока-Коли і Моцарта. У цьому дусі "інфлуенсер" із Інстаграму, який розкрутився і має десятки тисяч підписників, несе всіляку нісенітницю, вважає себе експертом з мільйон галузей і рекламує всіляку продукцію, збирає сотні тисяч лайків. А справжній метр української сучасної поезії, справді глибока людина, чуйний письменник, скромно втішається своєю малопопулярністю.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Constantine Moskalets (@kost.moskalets)

*

 Час біжить-біжить, збігає, збігає день.

Відчуття недоконаності, недовиконаних справ.

Розчулило, як amigo de Brasil учепився за urso-polar. Він не хоче віддати маленьку фігурку з Кіндера білого ведмедя навіть в обмін на п'ять фігурок інших тварин.

- Vocês são como crianças, - кажу йому.

- Sim, - відповідає.

*

 Знову такі відчуття, що я стою біля підніжжя гори. Отої самої Бабиної гори на кордоні Польщі і Словаччини на північний захід від Високих Татр. І це така гора, вимір якої ти бачиш. Ти бачиш, скільки треба буде тобі нею підніматися, який перепад висот.

Бути на вершині гарно, але не настільки ж, щоби заради цього втратити стільки зусиль. Але смак з'являється в процесі підкорення. Сенсу прибуває в дорозі, при підйомі, бо ти поступово вже бачиш нові обрії і вершки сусідніх гір, коли раз-пораз виринають між гіллями простори гір, доти закриті.

Бо справи величні, справи великі, а ти людина маленька. Як ти можеш чутися інакше, як не біля підніжжя високої гори.

*

 Перша преса з'явилася у Німеччині. Серед тих перших міст, де з'явилися газети, фігурують Страсбург, Франкфурт, Берлін тощо. Німеччина, котра як і Україна, постійно перебувала у війні. Була роздроблена - більш за Україну. Була поділена релігійно на протестантську і католицьку. 

Але мала більше освіченого люду і екзистенційно не стояла на грані двох світів. Щось у цьому є для роздумів.

Саме преса починає породжувати публічну думку, відтак політичні партії.

Перша газета у Речі Посполитій Merkuriusz Polski Ordynaryjny з'явилася у 1661 році в Кракові. І проіснувала декілька років, проте була цілком явищем у руслі того часу. Небавом медіа докотилося і б до руського Львова, і напевно православне братство друкувало би свій часопис на противагу католицьким і польським медіа, проте той період історії в Східній Європі позначився неспокоєм і розрухою. 

Першою українською газетою все ж прийнято вважати Зорю Галицьку, яка видавалася декілька років по Весні народів 1848 року у Львові. Що ж.. десь зо 200 років після того, як в Німеччині, Швейцарії та Нідерландах газети і журнали уже широко поширилися по найбільших містах та провінціях.