*

 In August...

away I must

 

*

 Сонце стає осіннім. А небо ще ні. Завжди така тужна пора кінця серпня!

Знову хоча би кілька днів побути у тиші самотності.

Серпень, багатий мандрами, багатий яскравими враженнями, вже перший врожай року! Вже перші похнюплені дерева, готові до осіннього жовтогарячого кольору.

Ще трохи літа, ще зовсім трішки, хоч і з присмаком осені..

*

 Ісусова молитва по-пяртівськи

*

 Стара пісня з Новгород-Сіверщини

Пливе човен води повен,

а за ним весельце,

люби мене, мій миленький,

а я тебе, серце.

*

 Я ніби сиджу у вулику. У хатинці залишилися бджоли з неділі, котрі не захотіли вилітати, коли їм відкрили вікно надвечір. Вони помаленьку злизують з воску залишки меду і поприлипали до москітної сітки, намагаючись вирватися на світ.

Час від часу хтось із них відривається і пролітає мені біля ніг, роздмухуючи насичене медом і воском повітря. Бджолята мирні, але якби усі кинулися враз на мене, хтозна, чи вижив би..

Небо випрозорилося і скоро визориться. Облетіла черешня, якій нічого більше не залишається, як чекати осені.

*

Арво Пярт, Фур Аліна

Передає непоправну втрату, невідворотність якої можна відчути через порожнечу понадоктавних інтервалів.

Порожнеча, що нагадує синє небо, коли воно не надто пересвічене сонцем. Наприклад, глибокої осені

Ця невідворотність втрати не рве, не місить, вона спокійна і впевнена. І від цього смуток тільки поглиблюється. Але так, Фур Аліна ніби намагається його втамувати, наче промовляє: Нічого вже не зробиш! Залишайся зі своєю невідворотністю на самоті

https://youtu.be/auD7AlDrHgI

*

As noites que eu não queria
E anunciar o dia (Jobim)