*

Твiттер.. Є що згадати.
Я випив чистої води i душа стала чистою.
Вона стола чистою, це чисто правда, бо почали знову проникати бруднi думки.. Я вiдчув, як хочеться їх швидко вiдцуратися.

*

Досi пахне Оломоуцом. Сильний вiтер мене всерiвно загнав би до фойє готелю, але панi Ганiчкова на моє "I'm already here" вислала фотоповiдомлення.. Вони вже чекали там мене з хвилин 8..
Там в Оломоуцi прийнято користуватися Вотцапом? Що за минулий вiк..
Працюючи в мiнiстерствi так i не спромiгся там зареєструватися. I раптом вимушено, два днi тому, вилучаючи рiзнi додатки з телефона, я ставлю Вотцап на свiй телефон.
Вiтер розохотив радiти скорому приходу весни. Я був радий пошвидше приїхати назад в семiнарiю i випити кави з вершками..
Чому досi пахне Оломоуцом?
Я розсiювався мiж чеською, яку тiльки недавно почав розумiти i англiйською, якою досi можу лише вiдповiдати. Коли я починав говорити чеською, то провалювався в польську.
Тепер я маю дюжину сувенiрiв, бо зустрiч мусiла запам'ятатися, а значить з пам'ятi про неї я тепер питиму каву. З горнятка, яке менi лишили на спомин.
Може пахнуть сувенiри?

*

Я чую, як тi, хто нижче, гармонiзують мiй тенор. Я чуюся не просто потрiбним i важливим, як бас. Я чуюся провiдником, тим, хто веде. Менi не страшно йти, мене несуть їхнi ангельськi низькi голоси..

*

Вливати в себе гарячi напої, що тримають нас у тонусi...

Iдеал середньовiчної краси

Отець Олег Шепетяк говорив нещодавно про iдеал середньовiчної краси.

Це худенька маленька хвороблива дiвчинка, можливо з якимись червоними маленькими прищиками на обличчі. Вона вже в небі, її не цікавить це земне життя.
Вона молитовна, послушна, скромна і трохи замкнена в собі..
Це зовсім не той ідеал ренесансної повної дами, ситої і приземленої.

Коли цвістимуть магнолії...

Коли цвістимуть ботанічні сади Києва, дніпровські кручі вкриються пухнастим ароматним квітом, коли у місто прийдуть грози, тоді я знайду якусь годину часу, щоби вибратися насолодитися всією цією красою...

А поки що лишаються спогади з минулого року...

*

Можна плекати в собі світ цей, добрий і шляхетний. Без бруду, чорноти, вульгарності і злоби. Де чистим серцем, щирим помислом і вчинком все коїться, усе живе. Але якщо це буде світ для самого себе, то буде це несправжній світ.

Якщо хоча б для двох - тоді буде цілком така собі реальна справжність.

*

Деколи сни виносять з глибини підсвідомості якісь приємні і затишні консервації. Щось, що відклалося, глибоко врізалося, щоби колись я прокинувся із гарним настроєм..

*

Прадавній ліс із могутніми велетами, що своїми коріннями сягають початку світу.
А в тому древньому ветхому лісі щороку все проростає і зацвітає юне і невинне. Вперше, завжди вперше..