*

Кап.. кап.. кап
Так приходить маленька весна. Ще вчора цей ліс довкола був покритий снігом, зелена хвоя проглядалася крізь білі покривала, малюючи класичну українську зимову ідилію.
А нині вже потяги відлунуються в напівпорожній кімнаті крізь прочинене вікно для ковтка свіжого весняного повітря. Повітря поки що маленької весни, весенки..
Я неодмінно поїду дивитися, як розливатиметься Десна десь за кілометрів 15 звідси.
Биті шляхи ще деякий час залишатимуться бруднобілі, від втовченого снігу, а тим часом довколишні поля і городи будуть всотувати живодайну вологу для майбутніх первоцвітів..

"Дрімає зима у полі за містом
І на устах усміхнених читає:
Це вже мрія про весну"

— Мар’ян Довганик (@MaryankoD) 18 березня 2014 р.

Гармонія...

Мені завжди подобався Джо Хісаіші.Його музика легка і гармонійна, а теми світлі і оптимістичні..

Мабуть, саме таким є літо в Японії..)

Якiсть життя

Недарма мiй стоматолог завжди каже: "Якiсть життя залежить вiд здоров'я зубiв". I це вiн каже не тiльки через те, що вiн стоматолог. Хоча всi стоматологи при кожнiй нагодi говорять про свiй фах.. Чи не тiльки те, щоби щось говорити, аби вiдволiкти вiд неприємних стоматологiчних процедур. Але в тих безглуздих теревенях все ж є якась правда.
Спочатку у нас випадають молочнi зуби i поки виростуть новi, нам потрiбно звертатися по допомогу до дентиста. Потiм у нас є декiлька рокiв вiдносного спокою, хоча далеко не у всiх. Тодi у зубах з'являються дiрки i потрiбно ставити пломбу. Пломби вилiтають, зуби стають крихкiшi, вони псуються. Тодi потрiбно ставити коронку. Але якщо зуб втрачається, потрiбно ставити зубнi протези. З вiком зуби стають такi кепськi, що ставлять уже вставну щелепу.
Зуби нам нагадують про незворотнiй процес старiння.
Хм.. когось тiшить перспектива старостi iз поганими зубами?
Якщо так подумати, нащо воно, те життя, якщо постiйно потрiбно терпiти прикрощi вiд зубiв?

"Хай так.. Але на прощання Ви простягнете менi свою руку..."

З 28-ої хвилини i до 45-ої я можу передивлятися десятки разiв..

https://youtu.be/0PoxCKOsaWw?t=28m18s

Командна творчiсть

Вже неодноразово чув та й сам про це замислювався. Ера творчих особистостей давно минула. Практично нереально створити якiсний культурний продукт однiй людинi, над якоюсь книгою, фiльмом чи iншим культурним явищем працює цiла команда авторiв. Секрет успiху в тому, щоби правильно розподiлити роботу. Сума генiїв кожного спiвавтора зокрема у такому випадку нижча, нiж сума загального колективного генiя.
Знiмальна група має вже бiльш як столiтнiй механiзм колективної роботи. Усi ролi розписанi чiтко: хтось займається костюмами, хтось свiтлом, хтось зйомкою.. Коли ж йдеться про сценарiй, iдею, режисуру - у 20 столiттi ми говоримо переважно про особистостей, окремих людей, яким належать окремi iдеї.. Але, здається, i ця сфера швидко не обiйдеться без колективного, так би мовити, розуму.
А для колективного розуму потрiбно буде використовувати спецiальнi методики - як докупи звести рiзнi мозки, щоби вони творили якусь одну iдею.
ШI, Data science.. Вони чимось подiбним займаються. Тiльки у їхньому випадку йдеться про збiр i аналiз уже наявної iнформацiї, вони ще не можуть займатися творчiстю у чистому виглядi.

*

Хiба це не марновiрство? Вбачати у дописах iнших людей в соцмережах якiсь знаки, якiсь мiжрядковi затаєнi записи? Хiба це не нагадує те французьке кiно з Одрi Тату "Любить, не любить?"
Це як вбачати у дивацтвах рутинного життя знаки богiв, попередження Фатуму, це марновiрство, блукання лабiринтом власних фантазiй i домислiв, якi живляться випадковими збiгами, звичайними спiвпадiннями..

Щоби протверезити людину, потрiбен хтось зi здоровим незаангажованим поглядом. Та чи такi є, якщо скiльки людей блукають своїми лабiринтами власного досвiду, хибних висновкiв, якi вони з нього зробили, i власного марновiрства та побоювань?

*

Я не знаю, снилося менi це, чи це говорила мама насправдi.
Насправдi було, що я взяв книжку Юрiя Некрутенка "Екзегеза до Майстра i Маргарити". Показав її гостi. А далi я згадую про слова того ж таки Юрiя Некрутенка: "Якщо добре володiєте мовою, коли починаєте бачити нею сни"... Чи снилося менi це, чи це пригадувала менi мама його iнтерв'ю..
Нинi зранку, коли я ще добряче дрихлив, Касiк ввiрвався в мою кiмнату i зопалу: "Мар'ян, а що означає man is looking for a woman..."? Я, звiсно, вiдповiв спросоння: "Чоловiк шукає жiнку". "А.. дякую" Не було жодних зайвих питань. Вiн мене запитав, я вiдповiв. Якби вiн прийшов о третiй ночi, все би пройшло аналогiчно.